Кожна людина є духовним сином чи донькою Бога. Оскільки вся любов іде від Господа, ми народилися із здатністю й бажанням любити й бути улюбленими. Для цього Бог дав нам дві заповіді Любові. І якщо ми дотримуємось їх, то допомагаємо іншим. Чим більше допомагаємо іншим, тим більше любимо Господа — і навпаки.
Намагання знайти це прекрасне почуття, не слухаючись Бога, схоже на спробу втамувати спрагу, п’ючи з порожньої чаші — ви можете робити вигляд, але спрага залишається. Аналогічно, намагання знайти любов без допомоги і жертвування заради інших схоже на життя без їжі — воно суперечить законам природи і не може мати успіху. Ми не можемо підробити любов. Вона повинна стати частиною нас. Тому вислів «Лиш для любові варто жить» став назвою свята духовності, яке відбулося у нашому колегіумі 20 та 21 березня цього року. Під час заходу колегіанти мали змогу задуматися над вічними цінностями буття, проаналізувати своє життя і обрати правдивий шлях.
Дякуємо всім учасникам свята: ведучим Озарку М., Тимківу Н., дійовим особам Ковальову А., п. Галині Воронюк, Лукавенку М., Бабінчуку В., Леднею Я., п. Марині Провальнюк, читцям Тимошіву А., Міронічеву М., Височанському Б., співакам Тимчуку А, Ніколенку С., Сержанюку Н., Волощуку М., Лабінському Б., Карпику Н., Кульці М., Микиті Т., Павлишину В., Сиваку І., Маложенському Д., Гвяздовському В., Каганцю Є. — за позитивні емоції та хороший урок життя.
Пожертва
Газета
