02 лютого 2018 року у нашому навчальному закладі відбулося театралізовано-музичне дійство «Бо прийшли до тебе три празники в гості». Така назва є символічною, оскільки під час заходу було відтворено всі традиції святкування різдвяних свят.

Ведучі Тихонюк Олег та Срібний Юрій запросили всіх присутніх на Святу вечерю до колегіантської родини, яка складалася з батька, матері та трьох дітей. А зіграли їх педагоги Сушириба Б.І., Воронюк Г.Г., Тереняк Н.В. та учні 8 класу Лешко Н. і Бабійчук Д. Таке родинне зібрання є символом домашнього вогнища, благополуччя, згуртованості.

Родина продемонструвала як готувати стіл до Святої вечері. Батько розповів, що в такий вечір худобина між собою говорить, тому потрібно добре її нагодувати. Внесли Дідуха, повіншували, запалили свічку, помолились, поблагословили кутю та й сіли вечеряти.

Під час вечері тато синові розповів: «Господь може тисячу разів народжуватись, але це не має жодної користі для тебе, якщо Він хоча б раз не народиться у твоїй душі, не народиться для тебе особисто. Тому ми і кажемо один одному не “Христос родився”, а “Христос рождається”. Рождається неперестанно в наших душах, якщо ми не зачиняємо перед Ним двері».

Також дізналися, що на столі має бути 12 страв, бо у Христа було 12 апостолів.

Вечерю перервали колядники — учні 11-А та 11-Б класу. Своїми колядками вони прославляли новонародженого Ісуса і віншували господарям.

Пізніше завітав до хати Вертеп, який підготували учні 9-А класу під керівництвом вихователя Гладун Г.І.

За Різдвом Христовим наступає другий празник — Новий рік, а ще він зветься празником Святого Василя. Батько розповів про Василія Великого, а мама — про Меланку, бо в цей вечір ходить «Маланка». Завітала вона і до нашої родини. Учні 9-Б класу під керівництвом вихователя Зазулі В.М. дуже гарно увійшли в роль і відтворили цей давній звичай.

Зранку-раненько до хати прибігали хлопчики, засівали жито-пшеничку. Учні 8 класу засіяли родину і вчителів:

Засіваю вчителів у нашій оселі,
Щоб старанних учнів мали і були веселі,
Щоб збитошники малі не мотали нерви,
Щоб і кава, і до кави було щоперерви.
Щоб поменше перевірок, побільшу зарплату,
Щоб в колегіумі й вдома хтілося співати.
Засіваю Вас здоров’ям, засіваю щастям
На 100 років, а там далі — скільки кому вдасться!

А третій празник — свято Водохреща. З розповідей мами дізнаємося про давній звичай напередодні цього дня прорубувати на річці ополонку, випилювати з льоду великий хрест. Усе це оздоблювали аркою з ялинових або соснових гілок, будували «царські врата». Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Цим святом і закінчується цикл Різдвяних свят. Вечір напередодні Хрещення називається другий Святий вечір.

У цей час ходять щедрівники. Завітали вони і до нас. Учні 10 класу виконали старовинні маловідомі щедрівки, яких навчив учитель художньої культури Шкляренко О.М.

І на закінчення свята до родини прийшли поважні колядники — вчителі колегіуму з колядкою та віншуванням.

Різдво — це прекрасна нагода зрозуміти, що ми потребуємо Бога. І проведений виховний захід яскраво це доводить.

Славім Христа у кожнім домі,
Благаймо щиро Святий Дух,
Щоби не було місця злому,
І щедрість лилась з наших рук.

Пожертва

Пожертва

Газета

Газета «Цвіт нації»

JSN Solid template designed by JoomlaShine.com