Ісус Христос — єдиний Спаситель людини. Хресна дорога — це дорога спасіння. На ній ми бачимо, як Божа любов перемагає людський гріх. Здається, що немає правди на землі. Господь Ісус запевняє нас: «Я — дорога, правда і життя» (Ів. 14, 6). Однак, багато з тих, хто бачив скатованого Ісуса, увінчаного терням, засумнівався в Ньому. Одні — втекли, інші — відреклися. Та серед невірства учнів і всієї ворожої люті Христос іде, щоб перемогти зло.
Час Великого посту — це містерія Хресного шляху Ісуса Христа, яка заохочує й нас взяти свій хрест і піти за Спасителем. «Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за мною» (Мт. 16, 24).
«Це час підхожий, це час покаяння»
Ось уже проминули різдвяні свята, які щорічно пригадують нам радісну вістку про прихід Спасителя, і настає час, коли Христова Церква вводить нас у період Великого посту. У чому суть цієї прадавньої традиції християн? Так, у час Чотиридесятниці нам слід утримуватись від гучних забав, обмежити себе в споживанні окремих страв, висповідатись, прийняти Святе Причастя... Але чи формальне виконання цих побожних практик і приписів становить суть Сорокаденного посту? Не зовсім. Якщо ми розумітимемо піст як щось таке, що обмежує нас, накидає нам якісь додаткові повинності, то цей час стане для нас чимсь незрозумілим, обтяжливим і небажаним. А тоді ми не зможемо здобути ті багаті плоди, які приносить досвід глибоко пережитого Великого посту.
Досвід та практика суспільного життя свідчать про те, що наявність обдарованості та високого інтелектуального потенціалу нації — запорука найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності держави. Саме тому в системі освіти ХХІ століття великого значення набуває робота з обдарованими дітьми. Проблема обдарованості в наш час стає все більш актуальною. Це насамперед пов’язано з потребою суспільства в неординарних творчих особистостях. Будь-якому суспільству потрібні обдаровані люди, і завдання його в тому, щоб виявити і розвинути здібності всіх його представників.
ЗУСТРІЧАТИ ХРИСТА КОЖНОМУ ДОВЕДЕТЬСЯ. 15 лютого Церква святкує Стрітеня Господнє. Зустріч з Богом неминуча для кожної людини, і вона відбувається тут, на землі, перш ніж буде інша зустріч — остання і вічна. Все вирішується в житті кожної людини в залежності від того, як вона ставиться до Христа, і тут не може бути ніякої середини: або ми з Христом Богом, або проти Нього. Лише на короткий термін можна запевнити себе і оточуючих, що твій життєвий чи політичний шлях може бути багатовекторним і багатоплановість життя — природний стан. У всій повноті це розкриється і в останній зустрічі (Стрітенні) Бога з нами, коли Він прийде судити світ. Саме слово «стрітення» в перекладі з церковнослов’янської мови означає «зустріч».
27 січня учні колегіуму вирушили до Києва в Київський національний університет культури і мистецтв, бо там був День відкритих дверей. Нас там тепло зустріли професори і студенти. Вже з 7:00 години ранку ми були в університеті. Після реєстрації та смачного сніданку ми відправились на екскурсію інноваційними лабораторіями Університету культури. Ми побували у навчальних лабораторіях Інституту готельно-ресторанного та туристичного бізнесу, Української академії перукарського мистецтва та декоративної косметики при КНУКіМ, Інституту журналістики і міжнародних відносин, Інституту дизайну та реклами, Інституту кіно і телебачення та інших структурних підрозділах Університету.
9 лютого в Бучацькому колегіумі відбулося театральне дійство «Різдвяна історія». Це дійство підготували учні 11-А і 11-Б класу під керівництвом вихователя Гладун Г.І. Підчас вистави учні колегіуму мали змогу замислитись над своїм життям і своїми вчинками. У виставі було відображено сучасність і минуле. На початку вистави головний герой вів грішне життя, але наприкінці вистави навертається до Бога. В героя постало дуже важливе питання: «Що я можу принести народженому Христу?»
Дорогий отче Макарію, учні колегіуму вітають Вас з іменинами!
У кожного є ангел хоронитель,
Що пише книгу нашого життя,
А ще є в небі ангел покровитель,
Що молиться про наше майбуття.
Він був колись людиною, як ми із вами,
І серед людей, таких як ми із вами жив,
Лиш Бога він любив найбільше,
І лиш йому він вірою служив.
Беріть із нього приклад та старайтесь,
Прожити з вірою усе своє життя,
Щоби колись Господь вас міг обняти,
Й сказати: сину ти моє дитя!
На многії і благії літа!
Педагогічний колектив та учні колегіуму сумують з приводу передчасної смерті Перхуна Тараса Андрійовича та Сорочинського Володимира Васильовича випускників колегіуму 2005 року та висловлюють співчуття рідним та близьким. Вічна їм пам’ять.
Коротка історія празнику Обрізання ГНІХ
Найближчою важливою подією із життя Ісуса Христа, що наступає після празника Христового Різдва, є Господнє Обрізання і надання імени. Святе Євангеліє про це так говорить: «Як сповнились вісім днів, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали Його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж Він почався у лоні» (Лк. 2, 21). Ісус Христос, як Бог і Законодавець, не був зобов’язаний виконувати релігійні приписи ізраїльського народу, та все таки Він їм добровільно підкорився і їх зберігав. З тієї причини Він восьмого дня після народження піддався обряду обрізання. Цю подію святкуємо першого січня.
Вітаємо Вас із величним святом Різдва Христового та Новим 2012 роком!
Нехай прихід Христа сповнить Ваше життя єдністю в любові до Бога та ближніх, щоб наш світ сповнився вічною правдою. Кожного разу ми святкуємо подію, яка змінила цілий хід життя на цілій планеті Земля — народження Спасителя. Ісус Христос своєю любов’ю примирив людство з Отцем. Що неможливо досягнути силою, було завойовано любов’ю. Тепер перед іменем Христа «схилиться кожне коліно і визнає Бога кожний язик».
Пожертва
Газета
