«…Знання, покладене в контекст віри,
стає мудрістю і життєвою настановою…»
5 травня 2012 р. відбулася Х ювілейна проща католицьких шкіл до Зарваницької Матері Божої.
Упродовж кількох віків чудотворне місце у Зарваниці відоме як духовний християнський центр. Зараз це одне з 20-ти визнаних Апостольським Престолом Марійських чудотворних відпустових місць у Європі, місце паломництва прочан не тільки з України, а й з усього світу. Неповторний собор Зарваницької Матері Божої, зведений тут до 2000-ліття Різдва Христового, нагадує символічний корабель, який запрошує в ту дорогу, яка є дорогою Божого милосердя. Тут же, де б’є цілюще джерело і стоїть над цим джерелом каплиця, починається Хресна дорога. Вона веде крутим лісовим схилом в урочищі Білий камінь і відзорює шлях Ісуса на Голгофу, Його розп’яття та воскресіння. За легендою, саме на цьому місці стояла колись церква, зведена князем Васильком Теребовлянським.
Над зеленими водами Стрипи, у мальовничім видолинку, де височіє твердиня Духу, переплелись історія та сучасність. Трава шепоче про диво, яке сталося тут багато століть тому і триває досі...
Тут світлієш душею, тільки ступивши перший крок на цю землю. Тут завжди людно, в будь-яку пору року. Прочани з усіх усюд торують великі й малі дороги, щоб наблизитися до місця, де чудодійна ікона Матері Божої Зарваницької додасть сил, а ковток святої води зніме біль тілесний і душевний.
Давні легенди передають, що в сиву давнину, коли тут ще стояв час, як тиха вода Стрипи, сюди прибився монах, який втікав із зруйнованого монголо-татарами Києва. Втомлений поневіряннями довгого шляху та голодом, він заснув на долоні теплої долини. Уві сні з’явився йому образ Матері Божої з дитям Ісусом на руках. Монах помолився і невдовзі звів тут капличку, назвавши місце Зарваницею.
Інша легенда передає, що про славу Дива в Зарваниці та цілющу силу тутешнього джерела дізнався хворий князь Василько Теребовлянський і послав своїх слуг за чудодійною іконою, цілющою водою та ченцем. Але дістав відповідь від ченця, що сам мусить сюди з’явитися заради зцілення. Князя принесли до Зарваниці на ношах. На знак вдячності за своє видужання князь побудував тут церкву, в яку перенесли чудодійну ікону.
Чудодійна ікона Матері Божої Зарваницької з тринадцятого століття по сьогоднішній день дарує світло всім, хто припадає до неї. Світло Христової Віри, над яким не владні ані часи, ані нелюдська жага руйнувань. Сім століть святиня відроджувалася, щоб нести велике світло Віри новим і новим поколінням. Те, що й сьогодні вона вкрай необхідна людям, засвідчують потоки людей до неї.
5 травня 2012 р. до Зарваницької Матері Божої прибули на Х ювілейну прощу гімназія ім. Блаженного Климентія Шептицького (м. Львів), школа святої Софії (м. Львів), католицька школа святого Василія Великого (м. Івано- Франківськ), молодіжний навчальний центр ім. св. Івана Боско (м. Львів), Карачинський греко-католицький ліцей ім. єпископа Олександра Стойки (Закарпаття), школа ім. святих Бориса і Гліба (Львівщина), дитячий садок «Ангелятко» (м. Дрогобич), колегіум-інтернат для дівчат «Знамення» (с. Зарваниця), школа «Пресвятої родини» (Зборівський район), школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого (м. Тернопіль) та Бучацький колегіум ім. св. Йосафата.
Основною метою навчально-виховних інституцій УГКЦ є наближення учня до правд Христової віри, до Небесного Творця, як Дателя і Джерела найвищих цінностей, а також допомога у реалізації себе в суспільстві як Дитини Божої. Тому стало традицією кожного року напередодні Свята Матері проводити прощі до Небесної Матері, щоб подякувати за всі ласки, набратися сили, зняти тілесні та духовні тягарі.
Архієрейська Божественна Літургія (Собор Зарваницької Матері Божої) покликала всіх учасників ювілейної прощі на спільну молитву. Після презентації шкіл учасники прощі складали подяки і намірення до чудотворної ікони Матері Божої. Дуже важливим є на сьогоднішній день формування релігійних цінностей, їх розуміння, життя згідно з Євангелієм у шкільних спільнотах.
Прес-центр колегіуму
Пожертва
Газета
