Порятунок людини — найбільший подвиг, який тільки може бути. І здійснити його може будь-яка людина, яка має добре серце, любить ближнього і бажає завжди чинити добро. Ось про один мужній вчинок нашого учня хочу розповісти.

Невимовна спека, яка так і нагадує, що пора піти на річку. Ось і вирушив Когутанич Василь учень 9 класу Бучацького колегіуму разом із своїми друзями. Так довго чекали літніх канікул. Взявши із собою усі необхідні речі, пішли на берег річки Дністер, де колись разом збиралися. Закинувши вудки у річку, усі з нетерпінням чекали, коли спіймають першу рибину, але в цей день не везло, не на день. Посиділи ще півгодини, поговорили про свої пригоди в школі і вирішили що час уже збиратися додому.

Та тільки зібралися іти, як Когутанич Василь почув голос людини, що кликала на допомогу. Озирнувшись навкруги, побачив, що неподалік у річці Дністер тоне хлопчик, кличе про допомогу. Зрозумів, що панікою тут не зарадиш, тієї ж миті кинувся рятувати його. Стрибнувши у воду, намагався якнайближче підплисти до нього, але течія досить сильною, тому зробити це було дуже важко. Та, незважаючи на все, все ж таки вдалося підплисти до хлопчика, який відразу міцно вчепився своїми руками за колегіанта. Випливши на берег, наш герой окутав хлопця, сухим рушником, і коли той заспокоївся, розповів, що хотів навчитись плавати, але відплив далеко від берега, де було дуже глибоко, і тому він почав тонути. Після цього я провів Андрія (так звали хлопця) додому.

Цей випадок повинен навчити нас бути обережнішими у будь-яких ситуаціях. А вчитися плавати без дорослих безглуздо. Через необережність можна втратити найцінніше — життя.

Ми гордимось, що врятував життя Андрієві наш колегіант Когутанич Василь.

Надрага Богдан, учень 11-А класу

• Порятунок