Щороку ми відзначаємо Шевченківські дні, промовляємо найкращі слова вдячності Великому Кобзареві та намагаємося глибше пізнати його талант.
Сьогодні, у час воєнного лихоліття, по-особливому відчувається дух Шевченка — батька української нації. А його твори стали пророчими:
Свою Україну любіть.
Любіть її…
Во врем’я люте.
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Цьогоріч в Україні відзначають 210 річницю з Дня народження пророка, генія, класика української літератури, поета, письменника, драматурга, художника, великого патріота України — Тараса Шевченка. І в нашому закладі освіти теж відбулися урочистості з нагоди святкування такої поважної дати, зокрема проведено літературно-музичну композицію «Пророчий голос Кобзаря». На заході звучали поезії: «Доля», «Мені тринадцятий минало, «Ой три шляхи широкії», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Сон», «Заповіт», «І мертвим, і живим, і ненародженим…» у виконанні учнів ліцею.
Полум’яне і пророче Шевченкове слово лунало з уст наших вихованців і під час інсценізації твору «Розрита могила». Музичною окрасою вечора стало виконання пісень «Садок вишневий коло хати», «Думи мої, думи мої…», «Відкриваю Кобзар».
Бібліотекар ліцею п. Наталія Феськів оформила тематичну виставку, переглянувши яку, учні ознайомились з цікавими фактами з життя та творчості Т. Шевченка.
Ліцеїсти також взяли участь у конкурсі малюнків, присвяченому творчості Великого Кобзаря.
Тож єднаймося, бо ми українці. Пишаймося, бо ми нащадки славного Тараса. Адже заради усіх нас він благав у Господа:
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
