Тарас Григорович Шевченко — велика та невмируща слава українського народу. В його особі український народ ніби злив свої найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його слові все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим скарбом — словом свого найкращого сина — український народ і виходить до всіх людей.
І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим, тихим словом.
Такими словами розпочинався усний журнал «Вшануємо Т.Г. Шевченка» 10 березня у приміщенні актової зали колегіуму.
І щоб глибше усвідомити ту велетенську роль, яку відіграла ця людина в житті нашого народу, ведучі свята Карвацький Ю. і Касіян В. (учні 10-Б класу) пригадали життєвий і творчий шлях Т. Шевченка із використанням слайдів.
І сторінка — «Дитинство» — перенесла нас у ті тяжкі роки, коли на Україні було кріпацтво. Допитливий хлопчик Тарас ріс у злиднях, швидко осиротівши. Про цей період життя Т. Шевченко пише в поезії «Мені тринадцятий минало», яку читав учень 9-А класу Пулик О.
«Юність у Петербурзі» відкрила нові шляхи для Т. Шевченка. Зустріч із І. Сошенком вплинула на викуп із кріпацтва поета. Відпускна відчинила двері в омріяну Академію. Крім художніх здібностей, у Т. Шевченка прокидається ще один талант — поетичний.
У «Ранній творчості» поет наслідує старших поетів-романтиків. Баладу «Реве та стогне Дніпр широкий…» цього періоду читав Авдєєв Віталій (учень 8 класу).
«Думи мої, думи мої…» декламував учень 10-А класу Думка Богдан. Цим віршем починався перший Шевченків «Кобзар», що є заспівом до збірки й до всієї творчості поета. Думами Шевченко називає свої твори. Уривки із найбільшого поетичного твору «Гайдамаки» читали учень 10-А класу Башта Микола та учень 9-А класу Іванцик Юрій.
II сторінка. Шевченко подорожує Україною, працює над альбомом «Мальовнича Україна», створює збірку «Три літа». Учень 10-Б класу Півторак Андрій прочитав поезію «І золотої, й дорогої».
Бойова програма поета-демократа — «Заповіт» став національним гімном і революційною піснею. Його декламував учень 11-Б класу Саган Михайло.
Поема «Сон» стала причиною арешту Т. Шевченка. Читав її учень 9-А класу Кудін Дмитро.
III сторінка — десятирічне ув’язнення в Оренбурзі та Новопетровському укріпленні без права писати й малювати. Ще в казематі Т. Шевченко написав вірш «Садок вишневий коло хати», який став шедевром лірики поета. Його прочитав нам учень 8 класу Райс Роман, а поезію «Зоре моя вечірняя» — Клебан Микола (учень 8 класу).
«Доля» — поезія «Четвертого періоду життя і творчості», коли Т. Шевченко знову став вільним. Її прочитав учень 9-А класу Кизик Нестор. Після звільнення поет багато хворіє, але далі продовжує працювати. Рада Академії мистецтв надає Шевченкові звання академіка-гравера.
Смерть поета, багатолюдні похорони, перепоховання на Чернечій горі. Здається, все закінчилось. Але пам’ять залишається невмирущою. Сьогодні знову і знову відкриваємо все нового і нового Шевченка — Великого Кобзаря.
Оксана Пулик,
психолог, вчитель української мови